1. Українська літературна мова на Буковині

вимір

Ви́мір. Визначення, обсяг, розмір (покарання). Оборонці обоїх обжалуваних зголосили рекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Старшина громадска (а не сам двірник) має право карати грішми і арештом за те, коли хто не виповняє заряджень і приписів поліцийних. Засуд і вимір кари западає більшостю голосів Старшини (двірника і присяжних) (См.-Стоцький, Громада, 28); [Обрахунок річний і білянс] треба предложити в поданю без штемпля ц[ісарско]- к[оролівскому] Староству для ц[ісарско]- к[оролівского] Начальства краєвого, а так само і до начальства податкового задля виміру податку (См.-Стоцький, Порадник, 50)

// пол. wymiar — величина, розмір, wymiar sprawiedliwości — акт правосуддя, wymierzyć karę — визначити покарання, накласти стягнення.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимір — (вимірювана величина) параметр. Словник синонімів Полюги
  2. вимір — ви́мір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вимір — -у, ч. 1》 Визначення якої-небудь величини чогось. 2》 мат. Величина, що вимірюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вимір — ВИ́МІР, у, ч. 1. Визначення величини чого-небудь. Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (М. Трублаїні); Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного ґрунту (О. Донченко). 2. мат. Словник української мови у 20 томах
  5. вимір — четве́ртий ви́мір. Невідомий, таємничий світ. Є припущення, що НЛО — .. туристи з інших міжгалактичних цивілізацій або фокусники з четвертого виміру, або жартівники з антисвіту (А. Фразеологічний словник української мови
  6. вимір — ВИ́МІР (величина, що вимірюється), ПАРА́МЕТР. З гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
  7. вимір — ВИ́МІР, у, ч. 1. Визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115); Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  8. вимір — Ви́мір, -ру м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ. Словник української мови Грінченка