вимір —
ви́мір іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вимір —
Ви́мір. Визначення, обсяг, розмір (покарання). Оборонці обоїх обжалуваних зголосили рекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Старшина громадска (а не сам двірник) має право карати грішми і арештом за...
Українська літературна мова на Буковині
вимір —
-у, ч. 1》 Визначення якої-небудь величини чогось. 2》 мат. Величина, що вимірюється.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимір —
ВИ́МІР, у, ч. 1. Визначення величини чого-небудь. Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (М. Трублаїні); Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного ґрунту (О. Донченко). 2. мат.
Словник української мови у 20 томах
вимір —
четве́ртий ви́мір. Невідомий, таємничий світ. Є припущення, що НЛО — .. туристи з інших міжгалактичних цивілізацій або фокусники з четвертого виміру, або жартівники з антисвіту (А.
Фразеологічний словник української мови
вимір —
ВИ́МІР (величина, що вимірюється), ПАРА́МЕТР. З гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде)...
Словник синонімів української мови
вимір —
ВИ́МІР, у, ч. 1. Визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115); Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
вимір —
Ви́мір, -ру м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ.
Словник української мови Грінченка