вимір
Ви́мір. Визначення, обсяг, розмір (покарання). Оборонці обоїх обжалуваних зголосили рекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Старшина громадска (а не сам двірник) має право карати грішми і арештом за те, коли хто не виповняє заряджень і приписів поліцийних. Засуд і вимір кари западає більшостю голосів Старшини (двірника і присяжних) (См.-Стоцький, Громада, 28); [Обрахунок річний і білянс] треба предложити в поданю без штемпля ц[ісарско]- к[оролівскому] Староству для ц[ісарско]- к[оролівского] Начальства краєвого, а так само і до начальства податкового задля виміру податку (См.-Стоцький, Порадник, 50)
// пол. wymiar — величина, розмір, wymiar sprawiedliwości — акт правосуддя, wymierzyć karę — визначити покарання, накласти стягнення.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.