Значення в інших словниках
-
винагородити —
ви́нагородити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
винагородити —
див. винагороджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
винагородити —
ВИ́НАГОРОДИТИ див. винагоро́джувати.
Словник української мови у 20 томах
-
винагородити —
I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон.
Словник синонімів української мови
-
винагородити —
Ви́нагородити, -роджу, -родиш; ви́нагородь, -родьте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
винагородити —
ВИ́НАГОРОДИТИ див. винагоро́джувати.
Словник української мови в 11 томах