1. Словник української мови Грінченка

винагородити

Ви́нагородити

см. винагороджувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винагородити — ви́нагородити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винагородити — див. винагороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винагородити — ВИ́НАГОРОДИТИ див. винагоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. винагородити — I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон. Словник синонімів української мови
  5. винагородити — Ви́нагородити, -роджу, -родиш; ви́нагородь, -родьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. винагородити — ВИ́НАГОРОДИТИ див. винагоро́джувати. Словник української мови в 11 томах