випливти
Виплива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Са, II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Словник української мови Грінченка