Словник української мови Грінченка

виплітувати

Виплітувати, -тую, -єш

гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. виплітувати — виплі́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виплітувати — див. виплітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплітувати — ВИПЛІ́ТУВАТИ див. випліта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. виплітувати — ВИПЛІ́ТУВАТИ див. випліта́ти.  Словник української мови в 11 томах