випочити

Ви́почити, -чину, -неш

гл. Отдохнуть.

Значення в інших словниках

1. випочити — ви́почити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. випочити — див. випочивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти.  Словник української мови в 11 томах