випочити
Ви́почити, -чину, -неш
гл. Отдохнуть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випочити — ви́почити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- випочити — див. випочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови у 20 томах
- випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови в 11 томах