випочити

Ви́почити, -чину, -неш

гл. Отдохнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випочити — ви́почити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. випочити — див. випочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови в 11 томах