випочити

ви́почити

див. випочивати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випочити — ви́почити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. випочити — ВИ́ПОЧИТИ див. випочива́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. випочити — Ви́почити, -чину, -неш гл. Отдохнуть. Словник української мови Грінченка