виправдуватися

Виправдуватися, -дуюся, -єшся

сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. виправдуватися — випра́вдуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виправдуватися — (всіма способами) вибріхуватися, від-, викручуватися, від-, д. вимовлятися; (від наклепу) очищатися; виправдовуватися.  Словник синонімів Караванського
3. виправдуватися — див. виправдовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виправдуватися — ВИПРА́ВДУВАТИСЯ див. виправдо́вуватися.  Словник української мови у 20 томах
5. виправдуватися — див. вибачатися  Словник синонімів Вусика
6. виправдуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися.  Словник синонімів української мови
7. виправдуватися — ВИПРА́ВДУВАТИСЯ див. виправдо́вуватися.  Словник української мови в 11 томах