Словник української мови в 11 томах

виправдуватися

ВИПРА́ВДУВАТИСЯ див. виправдо́вуватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виправдуватися — випра́вдуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виправдуватися — (всіма способами) вибріхуватися, від-, викручуватися, від-, д. вимовлятися; (від наклепу) очищатися; виправдовуватися.  Словник синонімів Караванського
  3. виправдуватися — див. виправдовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виправдуватися — ВИПРА́ВДУВАТИСЯ див. виправдо́вуватися.  Словник української мови у 20 томах
  5. виправдуватися — див. вибачатися  Словник синонімів Вусика
  6. виправдуватися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися.  Словник синонімів української мови
  7. виправдуватися — Виправдуватися, -дуюся, -єшся сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка