виригати
Виригати, -гаю, -єш
сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Словник української мови ГрінченкаВиригати, -гаю, -єш
сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Словник української мови Грінченка