вирло
Ви́рло, -ла
с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы. Рк. Левиц.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі. Г. Барв. 20.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Словник української мови Грінченка