вислідити

Висліджувати, -джую, -єш

сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл.

1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49.

2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.

Значення в інших словниках

1. вислідити — ви́слідити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вислідити — див. висліджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вислідити — ВИ́СЛІДИТИ див. вислі́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вислідити — Вислідили лиса в ямі. Піймали винуватого. По нитці до клубка. Малий слід допровадить до відкриття великого злочину.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. вислідити — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
6. вислідити — ВИ́СЛІДИТИ див. вислі́джувати.  Словник української мови в 11 томах