вислідити —
ви́слідити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вислідити —
див. висліджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вислідити —
Вислідили лиса в ямі. Піймали винуватого. По нитці до клубка. Малий слід допровадить до відкриття великого злочину.
Приповідки або українсько-народня філософія
вислідити —
СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...
Словник синонімів української мови
вислідити —
ВИ́СЛІДИТИ див. вислі́джувати.
Словник української мови в 11 томах
вислідити —
Висліджувати, -джую, -єш сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.
Словник української мови Грінченка