високодумний

Високодумний, -а, -е

Гордый, высокомѣрный.

Значення в інших словниках

1. високодумний — високоду́мний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. високодумний — -а, -е, рідко. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. високодумний — ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е. 1. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості; пихатий. Єремія був найбагатіший за всіх магнатів, гордий та високодумний (І.  Словник української мови у 20 томах
4. високодумний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. високодумний — ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е, рідко. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості.  Словник української мови в 11 томах