вистаратися

Ви́старатися, -раюся, -єшся

гл.

1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174.

2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Грин. II. 62. Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Г. Барв. 442.

Значення в інших словниках

1. вистаратися — ви́старатися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вистаратися — -аюся, -аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Посилав [брат] йому вряди-годи гроші на прожиток, доки він добув собі через свою падковитість до науки чималу стипендію од консерваторії й вистаравсь на артиста (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Порадив дати його в університет, щоб він вистарався на доктора (Н.-Лев., І, 1956, 181); // Прислужитися, догодити. Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Барв., Опов.., 1902, 442).  Словник української мови в 11 томах