вистаратися
Ви́старатися, -раюся, -єшся
гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Грин. II. 62. Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Г. Барв. 442.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистаратися — ви́старатися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вистаратися — -аюся, -аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Посилав [брат] йому вряди-годи гроші на прожиток, доки він добув собі через свою падковитість до науки чималу стипендію од консерваторії й вистаравсь на артиста (І. Словник української мови у 20 томах
- вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Порадив дати його в університет, щоб він вистарався на доктора (Н.-Лев., І, 1956, 181); // Прислужитися, догодити. Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Барв., Опов.., 1902, 442). Словник української мови в 11 томах