вистаратися
ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Домогтися чого-небудь власними стараннями.
Посилав [брат] йому вряди-годи гроші на прожиток, доки він добув собі через свою падковитість до науки чималу стипендію од консерваторії й вистаравсь на артиста (І. Нечуй-Левицький);
– Завтрашній день запам'ятаєш – на сході оберемо тебе старостою! Дождалися таки свого! Дождалися і вистарались! (М. Стельмах);
// перед ким, проти кого. Прислужитися, догодити кому-небудь.
Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистаратися — ви́старатися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вистаратися — -аюся, -аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Порадив дати його в університет, щоб він вистарався на доктора (Н.-Лев., І, 1956, 181); // Прислужитися, догодити. Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Барв., Опов.., 1902, 442). Словник української мови в 11 томах
- вистаратися — Ви́старатися, -раюся, -єшся гл. 1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174. 2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. Словник української мови Грінченка