вистарцювати

ВИ́СТАРЦЮВАТИ, юю, юєш, док., що і без прям. дод., розм.

Те саме, що ви́жебрати.

Опинившись за межами пасіки, стрімголов кидаємось тікати в темноту. Самі ми собі нестерпні після цього. Краще б ми вижебрали, вистарцювали в того старого, ніж отак... (О. Гончар).