вистаратися
ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями.
Порадив дати його в університет, щоб він вистарався на доктора (Н.-Лев., І, 1956, 181);
// Прислужитися, догодити.
Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Барв., Опов.., 1902, 442).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистаратися — ви́старатися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вистаратися — -аюся, -аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вистаратися — ВИ́СТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Посилав [брат] йому вряди-годи гроші на прожиток, доки він добув собі через свою падковитість до науки чималу стипендію од консерваторії й вистаравсь на артиста (І. Словник української мови у 20 томах
- вистаратися — Ви́старатися, -раюся, -єшся гл. 1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174. 2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. Словник української мови Грінченка