Словник української мови Грінченка

вительбушити

Ви́тельбушити, -шу, -шиш

гл. Выпотрошить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вительбушити — ви́тельбушити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вительбушити — -шу, -шиш, перех., розм. Док. до тельбушити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вительбушити — ВИ́ТЕЛЬБУШИТИ, шу, шиш, кого, що, розм. Док. до тельбуши́ти. Тушку качки потрібно вительбушити, зняти шкірку разом із крилами. Натерти зсередини сіллю та перцем (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. вительбушити — ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИ рідше, ТЕЛЬБУШИ́ТИ розм., РОЗЧИНЯ́ТИ розм. — Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти.  Словник синонімів української мови
  5. вительбушити — ВИ́ТЕЛЬБУШИТИ, шу, шиш, перех., розм. Док. до тельбуши́ти.  Словник української мови в 11 томах