Словник української мови у 20 томах

вительбушити

ВИ́ТЕЛЬБУШИТИ, шу, шиш, кого, що, розм.

Док. до тельбуши́ти.

Тушку качки потрібно вительбушити, зняти шкірку разом із крилами. Натерти зсередини сіллю та перцем (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вительбушити — ви́тельбушити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вительбушити — -шу, -шиш, перех., розм. Док. до тельбушити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вительбушити — ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИ рідше, ТЕЛЬБУШИ́ТИ розм., РОЗЧИНЯ́ТИ розм. — Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти.  Словник синонімів української мови
  4. вительбушити — ВИ́ТЕЛЬБУШИТИ, шу, шиш, перех., розм. Док. до тельбуши́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. вительбушити — Ви́тельбушити, -шу, -шиш гл. Выпотрошить.  Словник української мови Грінченка