витліти Витліва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках витліти — ви́тліти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови витліти — див. витлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови витліти — ВИ́ТЛІТИ див. витліва́ти. Словник української мови у 20 томах витліти — ВИ́ТЛІТИ див. витліва́ти. Словник української мови в 11 томах