мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
виточки —
-чок, мн. Залишки від просівання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виточки —
ВИ́ТОЧКИ, чок, мн. Залишки від просівання чого-небудь; висівки, відсівки. У голодні роки ми, малі, ходили у поле, де зійшли колоски-самосіви. Обмолочували, провівали. З зерна мама варила юшку, що була рідка та синя, а виточки змішувала з травою (з мемуарної літ.).
Словник української мови у 20 томах
виточки —
ВИ́ТОЧКИ, чок, мн. Залишки від просівання чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах