виточки
ВИ́ТОЧКИ, чок, мн.
Залишки від просівання чого-небудь; висівки, відсівки.
У голодні роки ми, малі, ходили у поле, де зійшли колоски-самосіви. Обмолочували, провівали. З зерна мама варила юшку, що була рідка та синя, а виточки змішувала з травою (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)