виточування

ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. вито́чувати¹.

Спеціалізація у майстра найширша: від виточування клинка до оброблення держака, фінішного полірування й заточення леза, тобто повністю виготовлення ножа (із журн.).

ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с.

Дія за знач. вито́чувати² 1.

Виточування крові з собаки.., а пізніше оживлення – факт, відомий кожному студентові останнього курсу (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. виточування — вито́чування 1 іменник середнього роду вигострювання вито́чування 2 іменник середнього роду виціджування  Орфографічний словник української мови
2. виточування — I -я, с. Дія за знач. виточувати I. Виточування деталей. II -я, с. Дія за знач. виточувати II 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виточування — ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. вито́чувати¹. Виточування деталей. ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. вито́чувати² 1. Виточування крові з собаки.., а пізніше оживлення — факт, відомий кожному студентові останнього курсу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 192).  Словник української мови в 11 томах