Орфографічний словник української мови

виточування

вито́чування 1

іменник середнього роду

вигострювання

вито́чування 2

іменник середнього роду

виціджування

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виточування — I -я, с. Дія за знач. виточувати I. Виточування деталей. II -я, с. Дія за знач. виточувати II 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виточування — ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. вито́чувати¹. Спеціалізація у майстра найширша: від виточування клинка до оброблення держака, фінішного полірування й заточення леза, тобто повністю виготовлення ножа (із журн.). ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови у 20 томах
  3. виточування — ВИТО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. вито́чувати¹. Виточування деталей. ВИТО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. вито́чувати² 1. Виточування крові з собаки.., а пізніше оживлення — факт, відомий кожному студентові останнього курсу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 192).  Словник української мови в 11 томах