виточка
ВИ́ТОЧКА, и, ж.
1. крав. Зашита з вивороту невелика складка на одязі.
Учні здійснювали розрахунок і побудову нагрудної виточки і виточки на випуклість лопаток (з навч. літ.).
2. спец. Заглибина на якій-небудь деталі.
У середній частині поршня двигуна є кільцева виточка, призначена для рівномірного розподілу масла по поверхні дзеркала циліндра (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)