виходько

Ви́ходько, -ка

м. Выходецъ. Левиц. І. Перші К. Кн. 5.

Значення в інших словниках

1. виходько — -а, ч., діал. Виходець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. виходько — ВИ́ХОДЬКО, а, ч., діал. Виходець. А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський (Біблія. Пер. І. Огієнка); Будучи ренегатом, виходьком з робітничої верстви, зрадивши її, він ненавидить тепер її з подвійною силою отруєної душі (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах