вихожати

Вихожати, -жаю, -єш

гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.

Значення в інших словниках

1. вихожати — вихожа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вихожати — ВИХОЖА́ТИ див. виходжа́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. вихожати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. вихожати — ВИХОЖА́ТИ див. виходжа́ти.  Словник української мови в 11 томах