Значення в інших словниках вихожати — ВИХОЖА́ТИ див. виходжа́ти. Словник української мови у 20 томах вихожати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови вихожати — ВИХОЖА́ТИ див. виходжа́ти. Словник української мови в 11 томах вихожати — Вихожати, -жаю, -єш гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648. Словник української мови Грінченка