вихрякати

Ви́хрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш

гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.

Значення в інших словниках

1. вихрякати — ви́хрякати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. вихрякати — -аю, -аєш, док. і вихрякувати, -ую, -уєш, діал. Вихаркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихрякати — ВИ́ХРЯКАТИ див. вихря́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вихрякати — ВИ́ХРЯКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Вихаркати.  Словник української мови в 11 томах