вихрякати
Ви́хрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш
гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихрякати — ви́хрякати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вихрякати — -аю, -аєш, док. і вихрякувати, -ую, -уєш, діал. Вихаркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихрякати — ВИ́ХРЯКАТИ див. вихря́кувати. Словник української мови у 20 томах
- вихрякати — ВИ́ХРЯКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Вихаркати. Словник української мови в 11 томах