вичапати

Ви́чапати, -паю, -єш

гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.

Значення в інших словниках

1. вичапати — ви́чапати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вичапати — -аю, -аєш, док., розм. Повільно, з труднощами вийти звідки-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вичапати — ВИ́ЧАПАТИ див. вича́пувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вичапати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. вичапати — ВИ́ЧАПАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно, з труднощами, вийти звідки-небудь. Ледве вичапав відтіля (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах