Словник української мови Грінченка

вмостити

Змо́щувати, -щую, -єш

сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.

1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668.

2) Свивать, свить гнѣздо.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вмостити — вмости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вмостити — ВМОСТИ́ТИ див. умо́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вмостити — УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови