возовня

Возовня, -ні

ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.

Значення в інших словниках

1. возовня — возо́вня іменник жіночого роду возовня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. возовня — -і, ж., діал. Те саме, що возівня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возовня — Возо́[і́]вня, -ні, -нею; -зо́[і́]вні, возо́вень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)