Словник української мови Грінченка

волочини

Волочини, -чин

ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. волочини — -ин, мн. Рештки рослин, що чіпляються за зубці борони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волочини — див. залишок  Словник синонімів Вусика