волочільник Волочільник, -ка м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках волочільник — Волочі́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)