вольнувати
Вольнувати, -ную, -єш
гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Словник української мови ГрінченкаВольнувати, -ную, -єш
гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Словник української мови Грінченка