вонючий

Вонючий, -а, -е

Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.

Значення в інших словниках

1. вонючий — воню́чий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вонючий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що смердючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вонючий — Смердючий, смердячий, сморідний  Словник чужослів Павло Штепа
4. вонючий — ВОНЮ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що смердю́чий. Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна .. Од диму вся була чадна (І. Котляревський); Все таке огидне, мовляв, наче я влізла в помийну, вонючу яму (Ганна Барвінок)...  Словник української мови у 20 томах
5. вонючий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
6. вонючий — ВОНЮ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що смердю́чий. Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна.. Од диму вся була чадна (Котл., І, 1952, 127); Увечері в хаті у Горпини на столі стояв вонючий каганець і неясно горів (Григ., Вибр., 1959, 124).  Словник української мови в 11 томах