воратися

Воратися, -рюся, -решся

гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.

Значення в інших словниках

1. воратися — вора́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. воратися — див. ворюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воратися — Рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі. Ти ворався один між мелькавих, рябих тротуарів, на яких впали навзнак круткі недоконані тіні. (Т.1,кн.2:226).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. воратися — ВОРА́ТИСЯ див. во́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
5. воратися — ВОРА́ТИСЯ див. ворюва́тися.  Словник української мови в 11 томах