Словник української мови в 11 томах

воратися

ВОРА́ТИСЯ див. ворюва́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. воратися — вора́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. воратися — див. ворюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воратися — Рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі. Ти ворався один між мелькавих, рябих тротуарів, на яких впали навзнак круткі недоконані тіні. (Т.1,кн.2:226).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. воратися — ВОРА́ТИСЯ див. во́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
  5. воратися — Воратися, -рюся, -решся гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.  Словник української мови Грінченка