ворати
ВОРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., рідко. Зорати певну ділянку землі.
Було в нас два воли; спряжуться з сусідом: нам трошки ворють, собі багато (Барв., Опов.., 1902, 267).
Словник української мови (СУМ-11)ВОРА́ТИ, рю́, ре́ш, док., рідко. Зорати певну ділянку землі.
Було в нас два воли; спряжуться з сусідом: нам трошки ворють, собі багато (Барв., Опов.., 1902, 267).
Словник української мови (СУМ-11)