вонітувати
ВОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Блювати.
Огидне, слизьке харкотиння поривало [Анатолія] вонітувати (Кач., II, 1958, 325).
Словник української мови (СУМ-11)ВОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Блювати.
Огидне, слизьке харкотиння поривало [Анатолія] вонітувати (Кач., II, 1958, 325).
Словник української мови (СУМ-11)