вонітувати
ВОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Блювати.
Огидне, слизьке харкотиння поривало [Анатолія] вонітувати (Кач., II, 1958, 325).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вонітувати — -ую, -уєш, недок., діал. Блювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вонітувати — Блювати, поблювати, вибльовувати, виблювати, повибльовувати, збльовувати, зблювати, позбльовувати, набльовувати, наблювати, понабльовувати, звертати, звернути, позвертати Словник чужослів Павло Штепа
- вонітувати — вонітува́ти блювати (ср, ст)|| = вертати Лексикон львівський: поважно і на жарт