вонітувати

ВОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Блювати.

Огидне, слизьке харкотиння поривало [Анатолія] вонітувати (Кач., II, 1958, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вонітувати — -ую, -уєш, недок., діал. Блювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вонітувати — Блювати, поблювати, вибльовувати, виблювати, повибльовувати, збльовувати, зблювати, позбльовувати, набльовувати, наблювати, понабльовувати, звертати, звернути, позвертати Словник чужослів Павло Штепа
  3. вонітувати — вонітува́ти блювати (ср, ст)|| = вертати Лексикон львівський: поважно і на жарт