воняти
ВОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що смерді́ти.
Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (Фр., II, 1950, 56);
— Та що воно воняє у вас там смалятиною? Дихання просто забиває (Головко, II, 1957, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воняти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що смердіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воняти — Смердіти, засмерджувати, засмердіти, позасмерджувати, насмерджувати, насмердіти, понасмерджувати, осмерджувати, осмердіти, поосмерджувати, посмердіти, усмерджувати, усмердіти, повсмерджувати, тхнути, затхнути, зітхнути, натхнути, потхнути, утхнути... Словник чужослів Павло Штепа
- воняти — ВОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що смерді́ти. Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (І. Франко); Миколка сiв до борщу до того... А борщ же той... аж воня [воняє], аж нудить кислятинням (А. Словник української мови у 20 томах
- воняти — Яю, -яєш, недок. 1. Брехати, зводити наклеп. 2. Говорити відверті дурниці. Припини воняти. Словник сучасного українського сленгу
- воняти — Воняти, -няю, -єш гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745. Словник української мови Грінченка