Словник української мови Грінченка

воротарь

Воротарь, -ря

м.

1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40.

2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.

Словник української мови Грінченка