вудка — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

вудка — ву́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ву́дки Орфографічний словник української мови
вудка — -и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні, поплавця, грузила та гачка. Великий тлумачний словник сучасної мови
вудка — ВУ́ДКА, и, ж. (мн. ву́дки́, ву́до́к). Знаряддя для риболовлі, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (І. Словник української мови у 20 томах
вудка — Приладдя для лову риби; складається з вудилища, волосіні, поплавця, гачка з грузилом (олов'яне); спінінгова в. включає також котушку, пропускні кільця та поводок. Універсальний словник-енциклопедія
вудка — змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Фразеологічний словник української мови
вудка — Ву́дка, -дки, -дці; ву́дки́, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вудка — ВУ́ДКА, и, ж. Знаряддя для ловіння риби, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка. Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах